Вибір професії – це усвідомлене визначення людиною сфери діяльності, яку вона прагне опанувати й довгий час нею займатися. Це один із найважливіших етапів на життєвому шляху. Адже, обираючи професію, особистість насамперед визначає своє місце в житті. Від вибору майбутньої професії залежить подальше успішне самоствердження й розвиток індивідуальності, можливість реалізації творчого потенціалу. Улюблений фах допомагає розкрити найяскравіші сторони особистості. Давньогрецький філософ Платон говорив: «Пізнай себе і роби свою справу».
Одним із головних питань становлення особистості в юнацькому віці є питання «Ким бути?». Часто вирішити таку проблему допомагають поради сторонніх людей, вплив моди, колективу. Однак у цьому випадку вибір професії найчастіше – нелогічний, необґрунтований. Наслідок – марно витрачені студентські роки, робота, що не подобається, розчарування в житті, нереалізованість здібностей, талантів, потреб. В основі вибору фаху має лежати професійне самовизначення.
Важливою передумовою успішного вирішення проблем особистості щодо професійного самовизначення є вміння зіставляти свої:
- «хочу» – бажання, прагнення, наміри, інтереси, ціннісні орієнтири;
- «можу» – пізнавальні та інтелектуальні можливості;
- «є» – стійкі психофізіологічні, характерологічні та фізичні властивості;
- «потрібно» – вимоги, які висувають особистості соціальним середовищем і ринком праці.
Залежно від предмету праці всі професії поділяються на п’ять типів:
«Людина – природа»
Серед професій типу «людина – природа» можна виділити професії, предмет праці яких: рослинні організми, тваринні організми, мікроорганізми.
Це професії пов’язані із сільським господарством, харчовою промисловістю, медициною і науковими дослідженнями (біологія, географія). Певний інтерес до природи (не основний) повинні мати психолог, менеджер із туризму і готельного бізнесу.
Наведений поділ не означає, що праця людини спрямована тільки на згадані вище предмети. Рослинники, наприклад, працюють у колективі, використовують різноманітну техніку, займаються питаннями економічної оцінки своєї праці. Але все таки головний предмет уваги і турбот рослинників – рослини та їх середовище існування.
При виборі професії цього типу важливо розібратися, як саме ви ставитеся до природи: як до місця для відпочинку чи як майстерні, де ви збираєтеся віддавати всі сили виробництву.
Особливість біологічних об’єктів праці полягає в тому, що вони складні, мінливі (за своїми внутрішніми законами), нестандартні. І рослини, і тварини, і мікроорганізми живуть, ростуть, розвиваються, а також хворіють, гинуть. Працівникові потрібно не просто дуже багато знати про живі організми, але передбачати можливі зміни у них, які часом незворотні. Від людини потребується ініціатива та самостійність у вирішенні конкретних трудових завдань, дбайливість і далекоглядність.
Вимоги до людини: розвинена уява, наочно-образне мислення, гарна зорова пам’ять, спостережливість, здатність передбачати й оцінювати мінливі природні фактори (оскільки результати діяльності виявляються не одразу). Фахівець повинен бути терплячим, наполегливим, готовим працювати поза колективом, інколи у важких погодних умовах, у бруді.
«Людина – техніка»
Професії: прохідник, столяр, технік-металург, інженер-механік, архітектор, електромонтажник, радіомеханік, будівельник, складальник комп’ютерів, спеціаліст із телекомунікацій тощо.
Праця робітників тут спрямована не тільки на техніку, але і на провідний предмет професійної уваги – область технічних об’єктів та їх властивостей.
Серед професій типу «людина – техніка» можна виділити:
♦ професії із добування, обробки ґрунтів, гірських порід;
♦ професії з обробки і використання неметалічних промислових матеріалів, виробів, напівфабрикатів;
♦ професії з виробництва і обробки металу, механічного складання, монтажу машин, приладів;
♦ професії з ремонту, наладки, обслуговування технологічних машин, установок, транспортних засобів;
♦ професії з монтажу, ремонту будівель, споруд, конструкцій;
♦ професії зі складання, монтажу електрообладнання, приладів, апаратів;
♦ професії з ремонту, наладки, обслуговування електрообладнання, приладів, апаратів;
♦ професії, пов’язані із застосуванням підйомних, транспортних засобів, керування ними;
♦ професії із переробки продуктів сільського господарства.
При обробці, перетворенні, переміщенні чи оцінці технічних об’єктів від працівника потребуються точність, визначеність дій. Оскільки технічні об’єкти практично завжди створюються самою людиною, в світі техніки є особливо широкі можливості для новаторства, вигадки, технічної творчості. Разом із творчим підходом до справи в галузі техніки від людини вимагається висока виконавча дисципліна.
Вимоги до людини: гарна координація рухів, точне зорове, слухове, вібраційне та кін естетичне сприйняття; розвинене технічне і творче мислення та уява; уміння переключати й концентрувати увагу.
«Людина – людина»
Професії: лікар, учитель, психолог, перукар, екскурсовод, менеджер, керівник художнього колективу, продавець, бібліотекар, міліціонер тощо.
Серед цього типу професій можна виділити:
♦ професії, пов’язані з навчанням і вихованням людей, організацією дитячих колективів;
♦ професії, пов’язані з управлінням виробництвом, керівництвом людьми, колективами;
♦ професії, пов’язані з побутовим, торговим обслуговуванням;
♦ професії, пов’язані з інформаційним обслуговуванням;
♦ професії, пов’язані з інформаційно-художнім обслуговуванням людей та керівництвом художніми колективами;
♦ професії, пов’язані з медичним обслуговуванням.
Вимоги: прагнення до спілкування, вміння легко ініціювати контакт із незнайомими людьми, стійке гарне самопочуття при роботі з людьми, доброзичливість, чуйність, витримка, уміння стримувати емоції, здатність аналізувати поведінку інших і власну, розуміти наміри і настрій інших, здатність розбиратися у стосунках, уміння налагоджувати їх, організовувати взаємодію колективу, вміння подумки ставити себе на місце іншої людини, слухати, враховувати думку опонента, здатність володіти мовою, мімікою, жестами; розвинене мовлення, здатність знаходити спільну мову з різними людьми; уміння переконувати; акуратність, пунктуальність, зібраність; знання психології.
«Людина – знакова система»
Головний, провідний предмет праці – умовні знаки, цифри, коди, природні чи штучні мови.
Серед професій типу «людина – знакові системи» є:
♦ професії, пов’язані з оформленням документів, діловодством, аналізом текстів чи їх перетворенням, перекодуванням;
♦ професії, предметом праці в яких є числа, кількісні співвідношення;
♦ професії, пов’язані з обробкою інформації у вигляді системи умовних знаків, схематичних зображень об’єктів.
Щоб успішно працювати за професією, потрібні особливі здібності подумки занурюватися у світ, здавалося б, сухих позначень, відволікатися від власне предметних властивостей довколишнього світу і зосереджуватися на відомостях, які несуть у собі ті чи інші знаки. При обробці інформації у вигляді умовних знаків виникають завдання контролю, перевірки, обліку, обробки відомостей, а також створення нових знаків, знакових систем.
Вимоги до людини: гарна оперативна і механічна пам’ять; здатність до тривалої концентрації уваги на знаковому матеріалі, хороший розподіл і переключення уваги; точність сприйняття, уміння бачити те, що стоїть за умовними знаками; посидючість, терпіння, логічне мислення. Для ефективної діяльності важливим є сприйняття та увага, а також інтелект.
«Людина – художній образ»
Головний, провідний предмет праці – художній образ, способи його створення.
Професії: артист, художник, музикант, дизайнер, різьбяр по каменю, літературний працівник, модельєр, архітектор, журналіст тощо.
Професії типу «людина – художній образ» включають:
♦ професії, пов’язані з образотворчою діяльністю;
♦ професії, пов’язані з музичною діяльністю;
♦ професії, пов’язані з літературно-художньою діяльністю;
♦ професії, пов’язані з акторсько-сценічною діяльністю.
Більшість професій цього типу орієнтовані на:
- створення, проектування художніх творів (письменник, художник, композитор, модельєр, архітектор, скульптор, журналіст, хореограф);
- відтворення, виготовлення різних виробів за зразком (ювелір, реставратор, гравер, музикант, актор);
- масове виготовлення художніх творів (майстер із розпису порцеляни, шліфувальник по каменю та кришталю, маляр, друкар).
Вимоги до людини: художні здібності, розвинене зорове сприйняття, спостережливість, зорова пам’ять, наочно-образне мислення, творча уява, знання психологічних законів емоційного впливу на людей.
За умовами праці виділяють чотири групи професій:
- праця в умовах звичайного (побутового) мікроклімату (бухгалтер, інженер, програміст, секретар-референт);
- праця з перебуванням на відкритому повітрі з різкими перепадами температури, вологості (будівельник, пожежник, рільник, агроном);
- праця у незвичайних умовах: під землею, під водою, на висоті, в повітрі, в гарячих цехах, у цехах, у цехах із неминучою виробничою шкодою (льотчик, шахтар, водолаз, апаратник);
- праця з підвищеною моральною відповідальністю за здоров’я, життя людей, за великі суспільні, матеріальні цінності (вчитель, лікар, інженер із техніки безпеки, аудитор).
Залежно від засобів праці професії поділяють на чотири групи:
- професії, пов’язані з використанням ручної праці (столяр, монтажник радіоапаратури, ювелір, музикант, хірург);
- професії, пов’язані з використанням машин із ручним керуванням (токар, водій, машиніст, оператор зв’язку);
- професії, пов’язані з використанням напівавтоматів, автоматів, автоматичних ліній, робото технічних комплексів (сталевар, друкар, апаратник, диспетчер енергосистеми);
- професії, пов’язані з використанням функціональних засобів, знарядь праці (викладач, актор, диригент, режисер, спортсмен).
Залежно від мети праці можна виділити три класи професій:
- гностичні: розпізнати, розрізнити, оцінити, перевірити (санітарний лікар, літературний критик, контролер, товарознавець, експерт, слідчий);
- перетворюючі: обробити, перемістити, організувати, перетворити (водій, живописець, викладач, паркетник, слюсар, кравець);
- дослідницькі: винайти, вигадати, знайти новий варіант, сконструювати (закрійник, розмітник, селекціонер, художник-оформлювач).
